Перелом шийки стегнової кістки у людей похилого віку – причини та реабілітація
Найпоширенішою травмою стегнової кістки є перелом шийки стегнової кістки, який зазвичай називають «перелом стегна». Це травма, типова для людей похилого віку.
З статті ви дізнаєтесь:
- Які причини переломів стегна?
- Чому падіння може становити загрозу для літньої людини.
- Про операцію із заміни кульшового суглоба.
- Про реабілітацію та протипоказання після імплантації ендопротезів.
Причини переломів стегна
Переломи стегна зустрічаються переважно у віковій групі старше 60 років, а найпоширенішою причиною цього типу переломів є остеопороз
Будинок для людей похилого віку в Дніпрі
Це метаболічне захворювання кісток, що призводить до зниження густини кісткової тканини. Підраховано, що кожна четверта жінка старше 60 років і кожна друга жінка старше 70 років схильна до розвитку остеопорозу, що опосередковано впливає на ризик остеопоротичних переломів, у тому числі: переломи шийки стегнової кістки
Щоб знизити ризик розвитку остеопорозу, слід регулярно займатися фізичними вправами, вживати в їжу продукти, багаті кальцієм, при необхідності доповнювати вітаміном D3 і підтримувати нормальну вагу тіла
Остеопороз іноді розвивається як ускладнення іншого захворювання або внаслідок медикаментозної терапії.
Переломи стегна зустрічаються рідко серед молодих людей та людей до 60 років.
Падіння у людей похилого віку та перелом стегна
Зниження активності та фізичної підготовленості людей похилого віку, викликане зниженням працездатності опорно-рухової та нервової систем, часто призводить до неконтрольованих падінь.
Падіння, своєю чергою, нерідко закінчуються переломами кінцівок, а кращому разі – лише забоями. На жаль, падіння також можуть призвести до смерті, наприклад, коли люди похилого віку живуть одні.
Стаціонарна реабілітація в пансіонаті Дніпро
Поширеними травмами, що виникають під час падіння з висоти, є переломи стегна. У той же час це одні з найскладніших для лікування переломів, і найчастіше вони виникають у жінок на 7 – 9 десятиліттях життя, в «зимові» місяці, тобто листопад, грудень, січень та лютий
Сучасна медицина пропонує безліч ефективних методів лікування даного виду травм, проте перелом шийки стегнової кістки становить реальну загрозу для життя людей похилого віку.
Лікування переломів стегна – імплантація ендопротезу
Переломи шийки стегнової кістки, якщо дозволяє загальний стан хворого, найчастіше лікують хірургічним шляхом. Найголовніше – якнайшвидше забезпечити хворому самостійність у русі, що неможливо при нехірургічних методах, оскільки хворий повинен тривалий час давати кінцівки відпочинок і залишатися в ліжку. На жаль, тривала іммобілізація несе у собі ризик загальних ускладнень
Запишіться на безкоштовну екскурсію!
Вибір будинку престарілих для вашої близької людини - відповідальне завдання. Подивіться своїми очима на умови в наших пансіонатах, познайомтеся з персоналом.

Найчастіше використовуваним хірургічним методом є алопластика, тобто імплантація тотального ендопротезу кульшового суглоба. За наявності протипоказань до вищезгаданої процедури альтернативою є геміаллопластика, тобто імплантація штучного напівсуглобу. Цей метод менш обтяжливий для пацієнта через тривалість операції.
У молодших пацієнтів, тобто на п’ятому – шостому десятилітті життя, фрагменти шийки стегна фіксують металевими пластинами, стрижнями, цвяхами або гвинтами. Лікування безопераційними методами застосовують лише у хворих з абсолютними протипоказаннями до операції. Потім хворому надягають спеціальний гіпсовий черевик з деротаційною планкою та рекомендують пересуватися лише на інвалідному візку. На жаль, зламана кістка не завжди гоїться, а тривалий постільний режим несе в собі високий ризик виникнення пролежнів та загострення наявних системних захворювань.
Реабілітація після ендопротезування Дніпро
Знайдіть фізіотерапевта, який спеціалізується на реабілітації пацієнтів з переломом стегна у вашому районі.
Реабілітація після імплантації ендопротезу кульшового суглоба
Реабілітація пацієнта з переломом стегна починається до планового оперативного втручання. Його основна мета – зміцнити м’язи – розгиначі та відвідні стегна, а також розтягнути прилеглі тканини та зменшити локальний біль. Важливо також покращити загальний стан хворого та зміцнити м’язи верхніх кінцівок, готуючи його до ходіння на милицях.
Крім того, відразу після процедури пацієнта навчають самостійної реабілітації, що включає прийом антикоагулянтів і дихальну гімнастику для запобігання післяопераційним ускладненням.
Процес реабілітації хворого у післяопераційному періоді ділиться на три етапи:
- рання лікарня,
- пізня лікарня,
- амбулаторний.
Перший проводиться в ортопедичному відділенні відразу після операції і включає фармакотерапію, фізіотерапію, спрямовану на знеболювання та протинабрякове лікування, а також вправи, що зміцнюють чотириголові та сідничні м’язи. Також вводяться зміни перших позицій – з положення лежачи в положення сидячи і положення з положення сидячи в положення стоячи.
Пізній госпітальний етап проходить у реабілітаційному відділенні та його мета – адаптувати пацієнта до самостійного виходу зі стаціонару та виконання домашніх справ. Програма реабілітації на цьому етапі включає вправи для всіх м’язів тіла, знеболювальну лікувальну фізкультуру для оперованого кульшового суглоба, навчання ходьбі на милицях або в ходунках
Остання фаза проходить у будинку для людей похилого віку або вдома і є продовженням загального поліпшення стану хворого.
Знайдіть фізіотерапевта, який спеціалізується на реабілітації пацієнтів після заміни кульшового суглоба.
Протипоказання після імплантації ендопротезу кульшового суглоба
Для запобігання вивиху протезу кульшового суглоба слід обмежити такі заходи:
- згинання стегна понад 90 градусів протягом чотирьох місяців після процедури,
- підняття тяжкості протягом року після операції,
- схрещуючи ноги,
- присідання,
- внутрішня та зовнішня ротація нижньої кінцівки.
Також важливо створити безпечне середовище для пацієнта вдома. Це передбачає необхідність регулювання висоти ліжка, стільців та туалету, а також оволодіння непростим мистецтвом безпечного сидіння, прийняття душу, надягання спідньої білизни, штанів та взуття на прооперований бік та інших повсякденних дій.
Догляд за лежачими хворими Дніпро
Докладні інструкції з фізичної активності та поради щодо безпеки при виконанні перерахованих вище дій надасть фізіотерапевт, який супроводжуватиме пацієнта від періоду до процедури до останнього етапу післяопераційної реабілітації.

;





