Чи знижують антихолінергічні препарати ризик деменції?

Згідно з проведеними дослідженнями формату “випадок-контроль”, які нещодавно опублікували в журналі BMJ, застосування ліків з антихолінергічною активністю сильної когнітивної дії пов’язане з підвищенням ризику розвитку деменції у літніх людей, навіть через 20 років після використання.

Схема дослідження випадок-контроль дала змогу взяти в ньому участь 40770 пацієнтам похилого віку з діагнозом деменції та 283933 літнім дорослим, як контрольній групі, у яких захворювання діагностовано не було.

1. 86403 або 30,4% пацієнтів контрольної групи і 14453, приблизно 35,5%, учасників зі встановленим діагнозом, у діапазоні між 4 і 20 роками до захворювання, отримували лікування антихолінергічними препаратами інтенсивної дії проти когнітивних порушень.

2. Терапія депресії, паркінсонічних симптомів і нетримання сечі, особливо у літніх людей, проводилася антихолінергічними засобами – амітриптиліном, пароксетином, пов’язаними з підвищеним ризиком розвитку деменції.

3. Однак застосування антихолінергічних засобів при патологіях шлунково-кишкового тракту не призводило до виникнення деменції. Було встановлено, що зв’язок між антидепресантами з антихолінергічним ефектом і препаратами, що використовуються для лікування і зниження симптоматики хвороби Паркінсона, а також нетримання сечі, виявився неявним. Але, враховуючи, що кількість випадків деменції серед літніх людей зросла, результати досліджень відображають значний ризик для цієї групи пацієнтів.

Точний механізм взаємозв’язку між застосуванням антихолінергічних препаратів і розвитком деменції зараз не зрозумілий. Автори дослідження підкреслюють, що невропатологічні дослідження на моделях людини і тварин вказують на ключову роль цих препаратів у процесі ініціювання нейродегенеративних процесів.

Наприклад, під час застосування методів нейровізуалізації до пацієнтів, які використовували антихолінергічні препарати, спостерігалася кореляція:

• зі збільшенням атрофії головного мозку;
• гіпометаболізмом мозкових структур;
• погіршенням пам’яті;
• зниженням виконавчих функцій;
• збільшеним ризиком зниження пізнавальних здібностей у когнітивно нормальних дорослих.

Лікарські засоби, що призначаються літнім пацієнтам, мають ретельно підбиратися через фізіологічні та патологічні зміни, що відбуваються в процесі старіння, а також з урахуванням статі.