Діабетична/периферична нейропатія – частина 2

Ступня

• м’язова атрофія – зміна форми стопи, порушення статики (зв’язок), локальний остеопороз та аваскулярний некроз кісток (ризик необхідності хірургічного втручання),
• стопа високого ризику – будь-які помічені відхилення та відхилення від норми слід розцінювати як процес розвитку будь-якого аспекту діабетичної стопи (спостереження за поведінкою, новими можливостями, що використовуються пацієнтом); періодичний огляд ортопеда,
• зниження відчуття вібрації (можна виміряти камертоном) та відсутність рефлексів ахіллового сухожилля (можна виміряти молоточком); це дуже прості тести, які проводять уся сім’я, вони можуть мати скринінговий характер з обмеженою значимістю, а при виконанні професіоналом вони можуть бути діагностичними (фізіотерапевт, ортопед, медсестра),

мозолі – до певного моменту їх можна видалити препаратами з аптеки; у запущеній формі знадобиться звернення до фахівця,

• сухі ноги – необхідність зволоження (ретельно підбирайте засоби – хорошої якості та потрібного типу),

гостра нейропатія – з’являється раптово, триває 6 – 18 місяців і пов’язана із захворюваннями судин (при цукровому діабеті 2 типу).

Взуття

Правильне взуття (здорова стопа, фаза I) – достатньо місця для пальців, фіксація / ремінець повинна перешкоджати зміщенню стопи вперед (в межах області взуття), каблук максимум 5 см ( щоб не навантажувати передню частину стопи – ризик появи мозолів, тиску), м’яка внутрішня підкладка, вдень купуйте взуття (вдень ноги мають властивість набрякати – збережіть запас), носіть шкарпетки.

Пансіонат для людей похилого віку «Затишок» у Дніпрі

Контроль механіки стопи – нігтів, шкіри, кровообігу – безліч можливих ускладнень, лікувати які мають спеціалісти (хірург); спочатку «невеликі», вони можуть стати суттєвою причиною інвалідності.

Правильне взуття (стопа високого ризику, фаза II) – невропатія: відповідні устілки (противиразкові), ішемія: широке взуття; варіанти: (1) взуття з мережевого магазину (дуже дбайливе механічно до ноги та шкіри); (2) готове ортопедичне взуття із устілками в комплекті (широкі/глибокі) (з медичного магазину); (3) «тимчасове» взуття, яке можна вставити самостійно; (4) взуття, виготовлене на замовлення, індивідуально підігнане, що знижує ризик пошкодження шкіри і водночас збільшує вагу стопи, щоб взуття залишалося на місці.

Примітки щодо II етапу взуття – перед надяганням переконайтеся, що в ньому немає твердих предметів (наприклад, піщин), перевіряйте внутрішню частину взуття рукою на предмет зносу, своєчасно ремонтуйте/замінюйте взуття.

Важливо знати

Слід мати запасну пару, розділяти взуття на ділове та домашнє і регулярно перевіряти її на знос.

Діагностована фаза настає при виникненні одного або декількох факторів ризику: нейропатії (потім виразки), деформації, ішемії (потім виразки), мозолі або набряку; виразка – може з’явитися при збереженні больового відчуття та адекватного кровопостачання (прогноз сприятливіший).

Можуть виникнути проблеми з формою пальців та мозолями.

Контроль кровопостачання – фармакологія, діагностика лікарем, самооцінка/оцінка особи, яка здійснює догляд.

Контроль механіки стопи – лікування деформацій (фізіотерапія/хірургія), мозолів, сухості шкіри та інших проблем, зазвичай пов’язаних з периферичною та автономною нейропатією (кровообіг); Крім того, існують проблеми Фази I.

Коментарі: біль, зміна кольору стопи, нові мозолі, набряки – це має викликати занепокоєння.

Усього йдеться про 6 фаз стану стопи, дві з них вказані для довідкових цілей, при необхідності слід ознайомитися докладніше або проконсультуватися у фахівця.

Напрямки лікування стоп при діабеті – механічний, метаболічний, освітній, а в другій фазі – додатково судинний; у міру просування розробки на подальших етапах додаються нові сфери лікування.

Особливу увагу слід приділяти руховим навичкам пацієнта, збереженій/втраченій чутливості та вегетативним симптомам (локальним на стопі).

Серцево-судинна система

• потливість обличчя після вживання гострої їжі – симптом вегетативної нейропатії,
• ортостатична гіпотензія (при цукровому діабеті 2 типи); при діабеті 1 типу ортостатична гіпотензія, що знову розвинулася, може бути пов’язана з хворобою Аддісона (як і незрозуміла гіпоглікемія) і вимагає діагностики; тут іноді лікування проводять шляхом переоцінки прийнятих препаратів або збільшення споживання солі (щоб забезпечити півкружні канали внутрішнього вуха відповідним об’ємом рідини; сіль затримує воду в організмі) або призначення нових препаратів.

М’язи є єдиною фізіологічною можливістю регулювати (знижувати поріг) чутливість до інсуліну та регенерацію нервів (за рахунок покращення кровообігу).

Інсулін

Початок лікування інсуліном складно оптимізувати – важлива медична допомога та турбота про близьких, а також чуйність і рішучість впоратися з новою ситуацією (це може запобігти войовничому настрою пацієнта та заперечення проблеми).

• необхідність підтримки глікемічного індексу,
• неусвідомлена гіпоглікемія – відсутність відчуття зниження рівня цукру в крові; Симптоми: тривога, сплутаність свідомості, незвичайна поведінка, сонливість, кома
• у процесі лікування – чим кращий метаболічний контроль, тим вищий ризик гіпоглікемії,
• гіперлікемія при цукровому діабеті 1 типу – обумовлена ​​ацидозом (при великій кількості кетонових тіл); як наслідок, втрата глюкози з сечею (поліурія) та прогресуюче зневоднення із втратою електролітів; Симптоми: слабкість, підвищена спрага, знижений артеріальний тиск, прискорене серцебиття, прискорене та глибоке дихання, біль у животі, блювання, сонливість, втрата свідомості,
• гіперлікемія при цукровому діабеті 2 типу – некетотична, переважно в літньому віці; Симптоми: зневоднення, слабкість, анурія, низький кров’яний тиск, прискорене серцебиття, шок, сонливість та кома,
• гіпоглікемія та гіперглікемія виникають з часом – доки пацієнт не відреагує і не отримає допомогу, симптоми можуть зберігатися, навіть якщо пацієнт не може займатися фізичною активністю,
• деякі пацієнти не хочуть переходити на інсулін,
• деменція може порушити ритм прийому інсуліну – пацієнти бунтують,
• використання (крім іншого) інсуліну в лікуванні сприяє збільшенню ваги, оскільки цукор використовується (при низьких енерговитратах та низькій активності), тобто.всмоктується та зберігається, а не виводиться із сечею,
• інші ліки, які покращують глікемічний контроль, можуть не викликати збільшення ваги,

Ранкова гіперглікемія – в результаті прийому інсуліну ввечері під час вечері замість окремого резерву на ніч – вранці: поліурія (тиск на сечовий міхур); вночі: потрібно сходити в туалет – розчин – інсулінова помпа або великі дози інсуліну на ніч (і окремо від вечері),

Ведення щоденника – погіршення функціонування або інциденти можуть бути пов’язані з глікемічними значеннями та прийомом інсуліну (і їх легше контролювати чи консультуватися),

Інсулін – це не останній, радикальний варіант порятунку – що ще має значення, так це спосіб життя, дієта, контрольована фізична активність (тобто ефективність інсуліну),< /p>

Ожиріння

• виникає саркопенія; незважаючи на збільшення загальної маси тіла, м’язи атрофуються.
• зниження ваги підвищує чутливість до інсуліну та полегшує глікемічний контроль.
• рекомендується фізична активність та дієта.

Ортопедичні та неврологічні проблеми

• виникає аллодинію (при периферичній нейропатії) – больова реакція навіть на найменший дотик,
• з’являється оніміння (навіть уночі),
• ризик ревматичних захворювань, пов’язаних з діабетом (коли інші ревматичні захворювання пов’язані з відсутністю діабету),
• може виникнути контрактура капсули суглоба у плечах,
• зміни моторики судин та шкіри; біль, набряк, болючість у руках; пов’язана з контрактурою капсули суглоба (плечо),
• зниження рухливості пальців (при цукровому діабеті 1 та 2 типу); пов’язане з тривалістю діабету, але при 1-му типі навіть невдовзі після постановки діагнозу; Ефекти: втрата спритності, слабкість м’язів рук, скутість, але немає болю.

Контрактура Дюпюїтрена (діабет 1 і 2 типу) та зап’ястний канал – проблема при використанні ліктьового милиця, роляторів або ходунків і пов’язані з ними проблеми зі стегном.

Гіперостоз (надмірне зростання кісток) – переважно у чоловіків середнього віку з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу; фактор ризику: гіперінсулінемія (підвищення концентрації інсуліну); інсулін викликає зростання кісток та тугорухливість суглобів, особливо у грудному відділі хребта,

Артроз – дослідження не показують чіткого зв’язку з діабетом; скоріше причини – ожиріння та атеросклероз,

Реабілітація після інфаркту в будинку для людей похилого віку «Затишок» Дніпро

Нейроартропатія – відсутність чутливості в суглобі (суглоб Шаркота) – набряк; в основному вражає суглоби стоп і пов’язано із зміною нейронного контролю (АНС) судин усередині суглобів та чутливості; можуть виникнути набряки, остеопенія (через надмірну резорбцію елементів з кісткової тканини) та переломи; воно також може вражати суглоби верхніх кінцівок, хребта та колін.

Баланс та хода

• порушення системи рівноваги – іннервація лабіринту, очних яблук та порушення глибокої чутливості (механіки) можуть призвести до збільшення ризику падіння; перевіряємо функціональними тестами (фізіотерапевт),
• ризик легкого запаморочення (джерело: задній півкружний канал) (можливість фізіотерапевтичного лікування цього стану),
• аферентація – «на чому я стою і як стою»; еферентація – “як я ставлю ногу”,
• спінальні рефлекси (захист, рівновага) – у хворобливий процес може залучатися спинний мозок; рефлекси можна перевірити під час занять/вправ, еквівалентних фізичним навантаженням,
• центр тяжкості тіла – при масивному животі він може бути значно зміщений; це позбавляє контролю за підтримкою балансу у разі виникнення дисбалансу; рекомендується нормалізація ІМТ.