Лікувальні та кулінарні трави 2 в 1

Лікувальні та кулінарні властивості трав – м’яти, меліси, базиліку, кропу, петрушки, розмарину, чебрецю та шавлії

М’ята, меліса, базилік, кріп, петрушка, розмарин, чебрець і шавлія стоять на підвіконні одразу за двома справами. Перша справа кухонна: жменя зелені в тарілці замінює і зайву сіль, і жирний соус, а смак у знайомої страви стає іншим. Друга справа домашня лікувальна: з тих самих листків заварюють чашку, коли важко в животі, дере в горлі або не йде сон.

Обидві сторони тримаються на ароматних оліях усередині листка, і різниця між ними тільки в міцності. Щіпка кропу в супі та склянка міцного кропового настою відрізняються за силою, як чайна ложка та черпак, тому в їжу трави йдуть кожен день і без рахунку, а заварені міцніше вимагають міри та дозволу лікаря.

У людей старшого віку трави це не захоплення на сезон, а звичка довжиною в пів життя. Людина сама саджала м’яту під вікном, сама сушила її на горищі і точно знала, який чай заварювати ввечері, а який після важкого обіду. Відбирати таку звичку не можна, тому що разом із нею іде й половина дня, наповнена справою.

Один чоловік усе життя тримав біля будинку довгу грядку з м’ятою та мелісою і щовечора заварював собі чай із власного листка. Після інсульту правая рука стала слухатися погано, важка робота в саду закрилася для нього назовсім, а ось вечірній чай залишився тим самим ритуалом, що й двадцять років тому. Діти обрали для батька приватний пансіонат із доглядом і теплою атмосферою в Дніпрі з розрахунком на те, що там є невеликі грядки под трави. Тепер він сам обходить свою м’яту, сам зриває листя до чаю здоровою рукою, а перекопати землю навесні й підв’язати розрослуся мелісу йому допомагають. Далі в статті по черзі розібрана кожна з восьми трав: що вона дає тарілці, чим виручає вдома і як виростити її в звичайному горщику.

М’ята та меліса для спокійного сну та легкості в животі

М’ята при спазмах у животі, печії та нудоті

Знайома картина: через годину після щільної вечері живіт роздуває, усередині тисне й крутить, і людина ходить по кімнаті, тому що сидіти незручно. Так поводиться кишечник, коли він переповнений і стискається сильніше за звичайне. М’ятний листок розслабляє це стиснення, і тому м’ята заспокоює та знімає спазмы в животі, а разом із болем іде й розпирання.

Заварюють м’яту слабо: п’ять свіжих листків на склянку окропу, сім хвилин під кришкою, і п’ють теплою після їди. Міцний темний настій пити сенсу немає, він гірчить, сушить рот і клонить у сон серед дня.

Окремо м’ята виручає тих, кого нудить у дорозі. М’ята полегшує печію та нудоту, і чашка м’ятного чаю перед поїздкою у багатьох замінює таблетку від заколисування. Щоправда, у частини людей після м’яти печіння під грудиною стає сильнішим, а не слабшим, тому першу чашку заварюють майже прозорою і дивляться, як тіло на неї відповість.

Меліса при безсонні, нервовому збудженні та запамороченні

Меліса схожа на м’яту листком, але пахне лимоном і діє м’якше. Заварюють її в ті вечори, коли людина лежить у темряві з розплющеними очима, знову й знову прокручує прожитий день і від цього не може заснути. Меліса заспокоює при безсонні та нервовому збудженні, і чашку випивають приблизно за годину до сну, щоб напій устиг подіяти до того, як людина ляже.

Є в меліси й друга робота. Коли людина встає з ліжка і кімната на секунду упливає вбік, меліса полегшує запаморочення, особливо якщо в кімнаті душно. Але якщо голова паморочиться кожен день, в очах темніє або при ходьбі веде вбік, ніякий трав’яний чай тут не допоможе, і розбиратися з причиною повинен лікар.

М’ята та меліса у вечірньому чаї та на кухні

Заварені разом, м’ята та меліса м’яко заспокоюють нервову систему, і такий збір тримають для шумних днів, після яких голова гуде. Дозу при цьому не подвоюють, трьох листків кожної трави на склянку достатньо.

Обидві трави виручають і при тягнучому болю внизу живота: м’ята та меліса знімають спазми при болях у животі, а до чашки додають теплу грілку. Але якщо біль різкий, живіт твердий, піднялася температура або біль наростає кілька годин поспіль, ніякого чаю заварювати не можна, тут викликають лікаря.

Як поводитися з м’ятою та мелісою вдома:

Пропорція та час – три-п’ять листків на склянку і не довше семи хвилин під кришкою, тому що далі з листка виходить гіркота і напій стає неприємним.
Вечір, а не ранок – обидві трави розслабляють, і у людей старшого віку денна чашка обертається сонливістю та хиткою ходою.
Кухня – м’яту кладуть у фруктовий салат, у холодну воду з лимоном і до молодої картоплі, а мелісу в кисломолочний сир і компот, тому що при довгій варці лимонний запах зникає.
Кому обережніше – тим, хто п’є ліки від тиску або заспокійливі, тому що трави посилюють дію таблеток, і замість спокійного сну людина отримує розбитий ранок.

Кріп, петрушка та шавлія для травлення та судин

Кріп проти здуття та спазмів у кишечнику

Після капусти, гороху, свіжого хліба або газованої води живіт надувається як барабан, усередині перекочується й коле. Це накопичений газ тисне зсередини, а кишечник у відповідь стискається. Кріп знімає спазми в кишечнику, знімає це стиснення, і газ виходить без болю.

Готують кропову воду так: чайну ложку насіння заливають склянкою окропу, настоюють п’ятнадцять хвилин, проціджують і п’ють теплою після їди. Свіжу зелень ріжуть у суп, до вареної картоплі та до риби, і в такій тарілці кріп зменшує здуття та м’яко виводить рідину.

Одну річ тут треба сказати прямо. Якщо в літньої людини до вечора набрякають кісточки, кропова вода цю біду не вирішить, тому що за набряками зазвичай стоять серце або нирки, і людину потрібно вести до лікаря.

Петрушка для судин, очей і шкіри

У петрушці багато вітаміну С, а він тримає стінки дрібних судин щільними, через що синці від легкого удару з’являються рідше. Петрушка зміцнює судини та підтримує імунітет, але тільки якщо зелень потрапляє в тарілку з дня в день, а не два рази на рік у свята.

Є в листках і жовто-помаранчева речовина, з якої тіло робить вітамін А. Петрушка багата на вітаміни для очей і шкіри, і різницю першими відчувають ті, хто овочів майже не їсть: у таких людей шкіра на руках сохне, а очі до вечора починає різати.

Вітамін С руйнується від окропу, тому петрушку сіють у готову страву, а не варять із нею двадцять хвилин. Людям із хворими нирками великі порції петрушки не підходять, для них міра становить дві-три гілочки на день.

Шавлія при запаленні в горлі та при гастриті

Шавлію найчастіше заварюють не для пиття, а для полоскання. Шавлія знімає запалення в горлі та порожнині рота, і настоєм полощуть горло при дерті, а рот після видалення зуба та при яснах, що кровоточать. На склянку окропу беруть чайну ложку сушеного листка, дають настоятися десять хвилин під блюдцем, проціджують і полощуть теплим настоєм чотири рази на день, інакше користі не буде.

Усередину шавлію п’ють слабше і меншим терміном. Шавлія зменшує запалення при гастриті та знімає печіння під ложечкою, але п’ють такий настій не довше тижня, тому що при довгому прийомі з’являються гіркота в роті та головний біль.

Виручає шавлія і тих, хто прокидається вночі в мокрій сорочці й встає вранці зовсім розбитим. Шавлія зменшує пітливість і полегшує слабкість, і чашку слабкого настою в такому разі п’ють удень, а не перед сном.

Як тримати кріп, петрушку та шавлію в справі:

Свіжість – кріп і петрушка підтримують травлення та роботу нирок, поки зелень соковита, а пучок, що пролежав тиждень, втрачає і запах, і вітамін С, і користі від нього вже немає.
Зберігання – пучок ставлять стеблами в склянку з водою і накривають пакетом, і тоді зелень стоїть п’ять днів замість двох.
Шавлія сушена, а не свіжа – у сушеному листку аромат рівніший, і настій кожен раз виходить однакової міцності, а зі свіжого листка виходить то слабкий, то гіркий.
Міра в настої – тиждень прийому, потім перерва, тому що трави з сильним смаком при довгому курсі дають побічні неприємності.

Запишіться на безкоштовну екскурсію!

Вибір будинку престарілих для вашої близької людини - відповідальне завдання. Подивіться своїми очима на умови в наших пансіонатах, познайомтеся з персоналом.

Трав’яне лікування та призначені ліки

Віра в трави у людей старшого покоління йде з молодості, коли до аптеки було пів дня дороги, а шавлія, кріп і м’ята росли прямо за будинком. Така людина шістдесят років полоскала горло своїм настоєм, напувала дітей кроповою водою і на власному досвіді знає, що засіб працює. Сперечатися з цим досвідом марно, та й нема навіщо, тому що горло настій шавлії правда заспокоює.

Загвоздка починається там, де закінчуються можливості трави. Настоєм не збити високий тиск, не вирівняти цукор і не розігнати загуслу кров, а прописані для цього таблетки відкладаються в шухляду комода: людина впевнена, що справляється своїми силами, і по-своєму чесно в це вірить. Діти помічають неладно не одразу, зазвичай за цифрами на тонометрі або за тим, як батько з матір’ю важжчає на підйомі сходами.

Саме в такій ситуації сім’я й приходить до думки про пансіонат. Пансіонат для літніх людей із доглядом і турботою в Дніпрі зручний тут тим, що за прийомом ліків там стежать цілодобово: таблетку принесли у свій час, простежили, що людина випила, і записали. При цьому трави в неї ніхто не забирає, навпаки, на маленькій грядці у дворі ростуть її ж шавлія, кріп і петрушка, і вона ходить за ними сама, як ходила вдома.

Виходить те, заради чого все й затівалося. Полоскання шавлією йде своїм чередом і знімає дерть, кріп як і раніше ріжуть у тарілку, а тиск і цукор тримають ліки, які більше не пропускаються. Трави в такій картині не сперечаються з лікуванням, а стоять поруч із ним, і людина не відчуває, що в неї відібрали звичну справу.

Базилік, розмарин і чебрець проти бактерій та втоми

Базилік проти цукру та холестерину

Базилік знають за смаком: два листки на шматок помідора перетворюють закуску на страву. Крім запаху в листку є речовини, які зв’язують агресивні уламки молекул, що роз’їдають клітини зсередини, і тому базилік виступає природним антиоксидантом. Робота ця тиха й розтягнута на місяці, за тиждень її результату ніхто не побачить.

Базилік знижує цукор і холестерин, але тільки в тих, хто їсть зелень постійно. Якщо жирний соус у салаті замінити жменею базиліку з ложкою оливкової олії, з тарілки йде зайвий жир, а смак залишається. Сказати треба прямо: призначені лікарем таблетки від діабету зеленню не замінюють, базилік іде поруч із лікуванням, а не замість нього.

Розмарин для пам’яті та проти запалення

Розмарин пахне хвоєю та смолою, і запах тримається в кухні ще годину після того, як деко дістали з духовки. Розмарин покращує пам’ять і знімає запалення, причому для голови годиться навіть один аромат, без усякого чаю.

Разом із шавлією віддача помітніша: розмарин і шавлія покращують пам’ять і ясність розуму, якщо чашку слабкого збору випивати вранці. Ввечері такий збір не п’ють, тому що людина потім довго не може заснути.

У їжу розмарин кладуть по одній гілочці на деко з картоплею, куркою або запеченими овочами, і цього вистачає на всю страву. Людям із високим тиском міцні розмаринові настои не підходять, і в їхньому випадку справа обмежується кухонною гілочкою.

Чебрець при кашлі та після хвороби

Чебрець знайомий багатьом за аптечними сиропами від кашлю. Чебрець полегшує кашель і застуду, розріджуючи густе мокротиння, яке не відходить і роздирає горло ночами. На склянку окропу йде чайна ложка сушеної трави, десять хвилин під кришкою, а п’ють такий чебрецевий чай теплим тричі на день із ложкою меду.

Після застуди людина ще тиждень ходить вичавленою, усе валиться з рук, і хочеться тільки лежати. Чебрець зміцнює імунітет після хвороби, і в такі дні чебрецевий чай п’ють уранці, а до обіду обов’язково додають м’ясо, рибу або яйце, тому що однією травою сили не повертають.

Базилік і чебрець проти бактерій на кухні

Базилік і чебрець дають природний антибактеріальний ефект, і з цієї причини м’ясо та рибу натирали травами задовго до появи холодильників.

М’ясо та риба – чебрець із розмарином втирають у шматок за пів години до духовки, тоді аромат іде вглиб, а не залишається на одній скоринці.
Заправка замість майонезу – базилік розтирають з олією та часником, така заправка знімає жирність страви й стоїть у холодильнику три дні.
Порядок закладання – базилік кладуть у вимкнену каструлю, а чебрець у киплячу, тому що ніжний листок втрачає запах за хвилину, а жорсткий віддає його поступово.
Порція – три-чотири листки базиліку або одна гілочка чебрецю на порцію, а якщо покласти більше, страва почне гірчити.

Трав’яний куточок удома

М’ята, меліса та базилік на підвіконні

М’ята, меліса та базилік люблять воду й світло та прощають новачку майже будь-яку помилку. М’яту та мелісу саджають у різні горщики, тому що коріння в обох трав розповзається вшир і за один сезон душить сусідів. Землю перевіряють пальцем, а не на око: зверху вона підсихає швидко, а на глибину фаланги повинна залишатися вологою.

Базиліку потрібне світле вікно, але без прямого полудневого сонця, інакше листок до вечора обвисне. Верхівки у куща прищипують раз на два тижні, і тоді базилік росте вшир і дає листя до самої осені, а не витягується голою палицею.

Розмарин, чебрець і шавлія в горщику

Розмарин, чебрець і шавлія родом із сухих кам’янистих схилів, тому заливати цю трійку не можна. Землі між поливами дають просохнути на два пальці вглиб, а на дно горщика обов’язково кладуть дренаж, тому що від стоячої води коріння загниває за тиждень.

Світла цим травам потрібно багато, найкраще підходить південне вікно. Узимку горщики відсувають від батареї, інакше сухе гаряче повітря висушить листок швидше, ніж коріння встигне напитися.

З яких трав почати, якщо досвіду немає:

М’ята та кріп – ростуть майже самі, прощають забутий полив і дають першу зелень через три тижні після посіву, тому з них і починають.
Петрушка – сходить повільно й вимагає терпіння, зате потім її ріжуть усе літо та додають у будь-яку страву.
Розмарин і шавлія – два горщики ставлять поруч, тому що полив і світло обом травам потрібні однакові, і доглядати за ними простіше заодно.
Базилік і чебрець – їх беруть останніми, коли рука вже набита, тому що базилік боїться протягів, а чебрець не терпить переливу.

Догляд за трав’яним куточком і за літньою людиною

У людини, яка все життя копирсалася в землі, любов до своїх грядок нікуди не дівається, навіть коли сил на великий город уже немає. Один такий садівник при переїзді увіз із собою розсаду розмарину, чебрецю та шавлії, вирощену з власного насіння. У пансіонаті для літніх людей із доглядом і турботою в Дніпрі йому виділили під трави невелику грядку біля доріжки, і він знову при справі: сам поливає, сам обрізає розрослі кущі, а весняну посадку затіває разом із сусідами, і за таким заняттям день проходить непомітно. Діти приїжджають у гості й увозять додому пучок його чебрецю, як увозили з батьківського саду двадцять років поспіль.

Трави та ліки поруч

Зелень із підвіконня не замінює призначене лікування, і розмова про трави завжди йде другою, після розмови з лікарем. Списком своїх таблеток лікаря забезпечують одразу: там, де один лікарський засіб розріджує кров, а другий знімає тиск, трав’яний настій зсуває результат у непередбачуваний бік.

Алергія на пряні трави зустрічається рідко, але зустрічається. Нову траву пробують з одного листка й чекають добу, поглядаючи на шкіру та живіт. Якщо з’явилися висип, свербіж або набрякли губи, знайомство з такою травою на цьому закінчують.

Кухонна щіпка та лікувальний настій живуть за різними правилами, і плутати їх не треба: міцний настій п’ють курсом у тиждень і обов’язково з перервою. Вісім горщиків на підвіконні роблять тарілку смачнішою без зайвої солі, вечір спокійнішим без таблетки, а господарю дають заняття, заради якого приємно встати вранці.