Старече слабоумство – частина 4

Старече недоумство – частина 1

Старече недоумство – частина 2

Старече недоумство – частина 3

Старече недоумство – частина 5

Термінальна фаза – смерть і жалоба

Термінальна фаза є джерелом стресу для хворого та його сім’ї, іноді надзвичайно інтенсивного та повного тривоги. Послідовні зміни в організмі послідовно послаблюють і виводять із ладу його функції. Особам, які здійснюють догляд, та сім’ї залишається бути поруч із вмираючим та надавати емоційну підтримку, яку вони можуть надати пацієнтові та один одному. Лікування на термінальній стадії спрямовано підтримку комфорту, у якому пацієнт помирає. Останній шлях сповнений зосередження уваги на потребах усіх учасників, а також гідного прощання з хворою людиною та вступу до досвіду втрати та жалоби.

Примітка:

Ця стаття призначена для підвищення поінформованості громадськості про здоров’я через соціальну/медичну освіту і не є медичною порадою чи рекомендацією. Про стан здоров’я та можливі терапевтичні/профілактичні заходи слід проконсультуватися з медичним працівником у межах його/її компетенції.

Процес вмирання

Коли починається остання стадія деменції, тобто термінальна фаза, настає момент, коли ми стоїмо над ліжком хворого та повільно прощаємося з ним. Можливо, це в лікарні, будинку для літніх людей, якомусь іншому закладі чи будинку. Медичний персонал ставить діагноз пацієнту, пояснює майбутні зміни та продовжує підтримувати, лікувати, забезпечувати комфорт вмираючого та підтримувати настрій сім’ї.

Догляд за хворими на деменцію в пансіонаті «Затишок» Дніпро

Медичне визначення термінальної фази: період незворотного функціонального занепаду, що передує смерті.

У термінальній фазі ми можемо спостерігати такі симптоми:

• набряки на дистальних частинах кінцівок,
• холодні – кінцівки, руки, ступні, ніс, вуха,
• зниження артеріального тиску,
• пульс слабкий, швидкий, нерегулярний,
• дихання швидке або повільне, поверхневе, нерегулярне,
• втрата чутливості шкіри,
• відсутність почуття у почуттях,
• суха шкіра, легке подразнення шкіри
• швидка поява нових пролежнів,
• ступеня 1 у чутливих зонах (неспецифічний симптом),
• плями, плями на кінцівки, ніс, вуха, нігті,
• сенсорна нестерпність,
• сухі губи та порожнина рота,
• інтенсивне потовиділення,
• густа сеча (колір чаю) з дуже неприємним запахом,
• уповільнення / зупинення діяльності травної системи,
• діарея, запор,
• втрата контролю над сфінктером,
• раптові, інтенсивні рухи кишечника,
• відсутність апетиту та спраги,
• немає болю через голод (голод не викликає болю),
• втрата ваги,
• відсутність ковтального рефлексу,
• поступова втрата рефлексу відхаркування,
• неможливість рухатися (кінцевості, напруга при повороті),
• розслаблені м’язи обличчя,
• судоми в руках, руках, ногах,
• ймовірно, немає больових відчуттів,
• збільшення часу сну,
• зміни в роботі органів чуття (нюх, втрата інтересу до їжі, запахи можуть викликати нудоту),
• зір – очі можуть бути скляними та відкритими, не реагувати на подразники довкілля, фіксуватися (тут – смерть протягом кількох годин).

Догляд за хворими літніми людьми в будинку для людей похилого віку «Затишок» Дніпро

Інші супутні прогресуючі захворювання можуть утруднити розпізнавання термінальної фази наприкінці останньої (III) фази деменції. Причиною смерті у 38% випадків є пневмонія, у 28% випадків – ішемія міокарда (коронарних судин), інші причини: падіння, захворювання органів травлення, онкологічні захворювання, тромбоемболія легеневої артерії. Обставини смерті включають: зміни у дихальній системі, інфекції, недоїдання, зневоднення та, можливо, інсульт. Ви повинні знаходитись у постійному режимі з медичним персоналом.

Хворий може кричати або стогнати.

Після визначення медичної причини такого явища рекомендується поговорити з вмираючим. Важливо підтримувати контакт і розмову, яка може прояснити стосунки, якщо вони виявилися складнішими, ніж хотілося б. Медсестра, яка відіграє роль доброзичливого інтерпретатора подій, може допомогти у спілкуванні між пацієнтом, тобто між членами сім’ї.

На жаль, при вмиранні хворого може супроводжувати марення. Зазвичай воно набуває гіперактивної або гіпоактивної форми. Він може бути стійким до заспокоєння та оптимізації, якщо пацієнт та його сім’я краще переносять його.

Іншим симптомом є підвищена секреція та затримка секрету у легенях. Це так зване брязкальце. Легеневі хрипи I типу у термінальній фазі пов’язані з відсутністю рефлексів у стравоході та утрудненнями відхаркування та ковтання.Його називають «справжнім», пов’язаним із прогресією вильоту. Легеневі хрипи II типу («псевдорари») пов’язані з посиленням секреції в бронхах в результаті, наприклад: пухлини в легенях, інфекції, кровотечі, обструкції та набряку легень. При хрипі II типу все ще можуть спостерігатися стравохідні рефлекси або відхаркування мокротиння.

Препарати, що знижують секрецію, менш ефективні при хрипі II типу. За даними літератури, хрипи, спричинені секрецією, рідко турбують пацієнта у термінальній фазі, хоча можуть турбувати членів сім’ї. В останні дні спостерігається анорексія та втрата ваги. Слід бути обережними, оскільки дисфагія (утруднення ковтання), кишкова непрохідність та зниження когнітивних функцій підвищують ризик аспірації їжі та введених рідин у легені, ставлячи під сумнів здатність пацієнта споживати їжу перорально.

Чи має значення невербальне спілкування на термінальній стадії? Мабуть, що так. Хворий переживає своє зникнення, і хоча воно може не виявлятися ні логічно, ні вербально, але спілкування з боку хворого може мати місце, висловлюючи якісь невідомі стимули, наприклад, внутрішні.

Будинок для людей похилого віку Затишок у Дніпрі

Чи слід особі, яка здійснює догляд, порушувати свободу дотиків, коли вона пригнічена термінальною фазою? Що може зробити? Як поводитися?

Відносини з пацієнтом та діяльність з догляду – план дій

Слух – найдовше функціонуюче (зберігається) почуття.Його варто використовувати для підтримки, турботи, повідомлення намірів та розповіді про діяльність. У свою чергу, почуття смаку тією чи іншою мірою зберігається до кінця. Якщо хворий більше не приймає їжу перорально, наприклад, тому, що він не може або не повинен, можна дати йому якийсь із його улюблених ароматів «за смаком», «на язик». Просто потрібно бути обережним, щоб він не перетворився на об’ємну масу, що вимагає ковтання у звичайних умовах. Також можна змочити язик змоченою, але віджатою тканиною і витерти рот, якщо він сухий або на ньому є вологі або засохлі виділення.

Більше спати – це не форма «здавання», це фізіологія Спочатку може бути легко розбудити пацієнта до бажаного рівня свідомості. Однак людина, яка вмирає, може більше не впізнавати своїх близьких, свого будинку чи свого становища. Це відбувається через змінений обмін речовин. Це може включати вираження бачення раю, Бога, повідомлення, наприклад, про «поїзд, що йде». З рівня «сну» у хворого можуть спостерігатися короткочасні пробудження та повернення до тями.

Якщо ви чуєте хрипи з легенів, у тому числі при обертанні, через неможливість відхаркування, слід знати, що відсмоктування може посилити дискомфорт пацієнта і про це варто проконсультуватися заздалегідь.