Тривожні розлади та старечий психоз

Особливості догляду в будинку престарілих за літніми людьми з тривожним розладом та старечим психозом

Старіння – природний процес, який супроводжується змінами не лише фізіологічного, а й психологічного характеру. Багато літніх людей стикаються з труднощами: зі зниженням когнітивних функцій, погіршенням здоров’я, втратою близьких, змінами соціального становища. У таких ситуаціях часто розвиваються психологічні патології – тривожні розлади, депресії, а в окремих випадках – старечий психоз. Для приватного будинку престарілих особливо важливо виробити грамотний підхід до діагностики, супроводу та лікування цих станів, оскільки вони впливають на якість життя, поведінку та безпеку підопічних. Ця стаття покликана розповісти, що таке тривожні розлади у літніх, що таке старечий психоз, як відрізнити одне від другого та як організувати догляд у будинку престарілих так, щоб мінімізувати страждання й підвищити рівень комфорту.

Що таке тривожні розлади у літніх людей

Визначення та види

Тривожні розлади – група психологічних станів, що характеризуються надмірною, тривалою тривогою, страхом або занепокоєнням, які виходять за межі адекватної реакції на життєві обставини. У літньому віці вони часто проявляються у вигляді:

генералізованого тривожного розладу (ГТР) – постійна тривога про здоров’я, фінансове становище, безпеку, близьких;
соціального тривожного розладу – страх ситуацій, повʼязаних з людьми, спілкування, виставлення себе на показ;
фобій – панічних реакцій на певні обʼєкти або ситуації;
панічного розладу – раптові приступи паніки з прискореним серцебиттям, відчуттям задухи, тремтінням.

Психологічна допомога, лікування неврозу Дніпро

Причини і фактори ризику

У літніх людей тривожні розлади можуть бути спричинені багатьма факторами:

фізичне здоров’я: хронічні захворювання (серцево-судинні, дихальні, неврологічні), біль, обмежена рухливість;
когнітивні зміни: зниження пам’яті, уваги, можливі легкі порушення когнітивної функції;
гормональні зміни, порушення сну;
соціальна ізоляція, втрата близьких, самотність;
фінансові труднощі, страх бути тягарем;
психологічна схильність: якщо в минулому людина схильна до тривоги або депресій.

Симптоми

Симптоми тривожних розладів у літніх можуть бути менш вираженими або проявлятися інакше, ніж у молодших. Типові прояви:

постійне занепокоєння, нервозність, напруженість;
тремтіння, тремор, пітливість, прискорене серцебиття;
ускладнення дихання або відчуття «кома в горлі»;
проблеми зі сном, безсоння або сон, що не дає відпочинку;
роздратованість, плаксивість, схильність до паніки;
труднощі з концентрацією, пам’яттю;
іноді фізичні скарги (головний біль, болі в животі), які лікарі не знаходять пояснення в фізіології – психосоматичні прояви.

Що таке старечий психоз

Визначення та види

«Старечий психоз» – термін, не завжди точно визначений в академічній психіатрії, але в побуті часто використовується для позначення серйозних психотичних або психопатологічних станів у літніх. Це може включати:

делірій (гостре сплутування свідомості) – короткочасний стан, часто пов’язаний з хворобою, інфекцією, інтоксикацією, ліками;
параноїдальні ідеї – підозрілість, відчуття, що хтось хоче нашкодити, що документи загубились навмисно, що оточуючі обманюють;
галюцинації – зорові, слухові та інші;
марення (щодо причин, обставин, відносин з людьми);
іноді стан, схожий на шизофренію за проявами, але з віковою специфікою.

Запишіться на безкоштовну екскурсію!

Вибір будинку престарілих для вашої близької людини - відповідальне завдання. Подивіться своїми очима на умови в наших пансіонатах, познайомтеся з персоналом.

Старечий психоз може бути хронічним або гострим, із поступовим початком або раптовим.

Причини і фактори ризику

Причини виникнення старечого психозу часто багатогранні:

органічні ураження мозку – інсульти, деменція (хвороба Альцгеймера, судинна деменція, хвороби Паркінсона та ін.);
інфекції – особливо вразливі літні (сечостатеві, легеневі, сечові тракти), інтоксикації, побічні ефекти ліків;
порушення обмінних процесів – водно-електролітні зсуви, гіпо- або гіперглікемія;
травми голови, нейрохірургічні захворювання;
тривале психоемоційне напруження, посттравматичний стрес, втрати;
недоїдання, зневоднення, нерухомість.

Симптоми старечого психозу

гостра зміна свідомості: сплутаність, дезорієнтація в часі та просторі;
порушення сприйняття: галюцинації, ілюзії;
марення — часто переслідувань, обману, страхів;
зміна поведінки — агресія, приреченість, апатія, ажитація (тривожність рухів);
порушення сну, циклів сну/неспання;
часто коливання протягом дня — погіршення вдень або вночі (синдром „змішаного дня“ або „нічний демон“).

Як відрізнити тривожний розлад від старечого психозу

Важливість диференціації

Для догляду в будинку престарілих надзвичайно важливо правильно діагностувати, із чим саме доводиться мати справу:

тривога частіше розвивається поступово, зберігається протягом тривалого часу, може посилюватися при стресах, але збережена критика та реальність – людина розуміє, що її тривоги „можливо, надмірні“;
психоз може мати гострий початок, значні порушення сприйняття та мислення, втрату контакту з реальністю, марення або галюцинації.

Пансіонат для людей похилого віку «Уют» Дніпро

Помилкове лікування може погіршити стан: призначення сильних нейролептиків тривожному пацієнту без психотичної симптоматики може спричиняти небажані побічні ефекти; навпаки, психотика, що не отримала належної терапії, може призвести до ризику травм, дезорієнтації, небезпечної поведінки.

Наслідки для підопічного та установи

Незалежно від того, тривога чи психоз, запущені стани можуть призводити до:

зниження якості життя: страхи, занепокоєння, безсоння, фізичні страждання;
погіршення фізичного здоров’я: стрес послаблює імунітет, серцево-судинну систему, може викликати ускладнення хронічних хвороб;
поведінкових проблем: агресія, спроби втечі, самоагресія або заподіяння шкоди іншим;
ризику падінь, травм, дезорієнтації та плутанини;
тягару для персоналу: необхідний постійний нагляд, підвищені вимоги до догляду, можливий стрес та емоційне вигорання.

Для будинку престарілих такі випадки означають потребу у додаткових ресурсах, персоналі, комплексних програмах догляду, можливо, цілодобовому спостереженні або психіатричній підтримці.